A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Бабанська громада
Черкаська область, Уманський район

Вільшанка

Там де Ятрань круто в'ється.. Там, де Ятрань виривається з тісних кам'янистих берегів, на лівому березі річки, розкинулось невелике село ВІЛЬШАНКА, Час його заснування сягає десь хvстоліття, але реальні докази цього відсутні. Старожили пам'ятають, що в сиву давнину в цьому місці Ятрань особливо шумно розливалася. Про це свідчать товсті шари піску, що сягають далеко від річки, якими так багата Вільшанка. Ще пам'ятають про те, що по притоці Ятрані, яка бере початок на полях Корж-Кута, був великий став, який розташовувався далеко на північ від Вільшанки. На березі річки росли розкішні вільхи, верболози, верби, а далі ріс високиій очерет, який переходив в нескінченні густі степові трави. В цьому красивому і багатому місці, в чагарнику вільхи було поставлено. Сторожову вишку, з якої вели спостереження, чи не йде ворог.

Пізніше на березі виросла невелика фортеця, а біля неї розкинулось декілька хат, в яких жили її захисники. Воєводою був Вільховецький, який, ймовірно і називався від назви фортеці та розкішного довкілля вільх. Фортецю назвали Вільховецька, а це мабуть, і дало назву селу.

На місці сучасної Вільшанки знайдені залишки черняхівської культури, а за селом, у лузі в бік Острівця, знайдено сліди трипільського поселення.

Стіни Вільховецької фортеці не один раз витримували набіги турецьких і татарських загарбників.

Як свідки тієї боротьби, при виїзді з села в напрямку до Острівця височать дві великі могили, що бережуть пам'ять про минуле. Село Вільшанка у 1800 році належало до Торговицького маєтку графа Потоцького, який платив у казну податок за 162 кріпаки. 1886 рік — Вільшанка колишне власинцьке село при річці Ятрань, 325 осіб, 61 двір, православна церква, школа, постоялий двір, водяний млин. Отже, село було маленьким, але називалось воно тоді ВеликаВільшанка. З часом землі навколо Вільшанки захопив Фома Метелицький. Розповідають, що цей магнат лише за один вечір програв у карти своему братові 300 га. землі разом з кріпаками. Ці люди були переселені на правий берег Ятрані, де і утворилося село Вільшанська Слобода, або Мала Вільшанка.

Церква в ім'я Покрови Богоматері невідомо коли і ким була збудована. У присілку, за 2 версти від Вільшанки, теж була Різдво-Богородицька церква, але час її Будівництва теж з'ясувати не вдалося. Відомо лише, що у 1806 році штат дерев'яної Покровської церкви складали три особи: священник, псаломник  і паламар. У 60-х роках XIX ст. вона була дуже старою, за словами Л. Похилевича, з похиленою дерев'яною дзвіницею. У 80-х роках її капітально відремонтували, що обійшлося парафіянам і єпархіальному відомству 2 500 рублів. Парафія Поківської церкви була невеликою і відносилась до 7 класу. У 1863 році вона об'єднала 583 парафіян (300 чол. і 283 жін.), у 1894 році парафіян чоловічої статі було вже 527 осіб у 1901 р. всіх мирян налічувалось1121 особа, а в 1910 році парафія зросла до 1343 душ (719 чол. і 624 жін.). В 1913 році Вільшансвкій парафії вже 1435 осіб (729 чол. 706жін). Хоч як важко жилося селянам, але надія в них була, що заживуть краще. Події 1905-1907 років дійшли й до Вільшанки. Революційні виступи в сусідніх селах Коржова, Нерубайка, Гродзево показали, шо селянин пробуджується і встає на боротьбу з царським режимом. Мрії про краще життя, землю, вільну працю  не покидали їх.

В 1946 році завідувачем Вільшанської початкової школи прийшов працювати Діхтяренко Юхим Савович. 1952 році побудовано нову початкову школу, активну участь в її будівництві брав завідуючий школою, він був виконробом, завгоспом, сторожем і т.д., в школі навчалося 48 дітей, учителями були Юхим Савович та Брижатюк Марія Зіньківна. Школа на той час була дуже гарною: на високому фундаменті, з великими вікнами до сонця. Школа потопала у квітуванні великого садка, її подвір'я огороджено штахетним парканом. А ще, подвір'я красувалось вибудуваними цегляними доріжками, клумбами. В 1974 році школу закрили, а учнів перевели в Дубівську школу. 1956 році в селі Вільшанка загорілись лампочки, електричний струм давала міжколгоспна Дубівська ГЕС, в будівництві якої брали участь і Вільшанчани. У 1957 році в селі заграло радіо в кожній хаті. Зріс культурний та матеріальний рівень колгоспника. Щомісячно з року в рік в сільському магазині закуповувалось в середньому на 4-5 тисяч різних товарів. За післявоєнні роки в селі побудовано більше 6 добротних будинків під залізом та шифером. В селі тричі на тиждень демонструвались кінофільми. Працюють бібліотека та ФАП. Бібліотека мала на той час п'ять тисяч книг.В селі продовжує працювати початкова школа. Працюють: бібліотека, ФАП., Зав. ФАПом з 1960 року по 1978 рік працювала Лаврусь Марія Афанасіївна, а з 1980 року - Даценко Микола Васильович, який 25 років пропрацював завідуючим фельдшерським пунктом села Вільшанка, був обраний депутатом сільської ради чотирьох скликань, головою адміністративної комісії Вільшанської сільської ради, активний учасник художньої самодіяльності та незамінний помічник сільського голови. В 1963 році побудовано приміщення дитячого садка та контору дільниці (нині приміщення сільської ради). У 1968 році – дорога з твердим покриттям. З 1969 року почав ходити автобус Умань-Вільшанка.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь