Рогова

Село  Рогова  Уманського  району  Черкаської  області  знаходиться  за  40  км  на  південний  схід  від  Умані,  на  мальовничих  берегах  річки  Ятрань. 

Час  заснування села  невідомий,  орієнтовно  18  століття. Досить  загадкова  і  його  назва.  Тут  є  декілька  версій.  Одна  з  них  -  першим  жителем  був  якийсь  Рогов,  інша  -  першим  власником  села  був  поміщик  Рогов.  Третя, очевидно,  найбільш  ймовірна:  сюди  переселився  один  з  перших  жителів  с. Ятранівка  на  прізвище   Роговий,  звідси й назва  села Рогова.  Прізвище  Роговий  і  до  цього  часу  є  в  Ятранівці,  у  нашому  селі  воно  не  прижилося.

Чимало жителів села взяли участь у Першій світовій війні.

Період Української Національної революції 1917-1921 рр. не досліджений. Не обминули село і події національно-демократичної революції 1917 року.

Жовтневі події теж прийшли в село. Першими поборниками за нове життя були Платон Парфенюк, Олексій Гуцалюк, Іван Урбанський, Всеволод Мединський та ін.

Громадянська війна – трагедія для будь-якої держави. І в ній більша частина рогівчан підтримала радянську владу. А чоловіче населення села допомагало котовцям обороняти Перегонівський цукрозавод від денікінців та угрупувань Зеленого.

З переходом до мирного життя село пробувало жити по-новому, саме тоді більшовики впроваджували в життя політику «воєнного комунізму». Було створено «Товариство сприяння допомоги бідним» під керівництвом Артема Тарахтія. Почалася нова епоха, епоха перемін на селі – це впровадження нової економічної політики. Відхід від продрозкладки дав себе знати.

Село позаможнішало. У людей появились коні, воли, реманент, навіть молотарка. Знали б люди, в що обійдеться їм це тимчасове збагачення.

Із 1929 року в селі Рогова розпочалася організація колгоспу. Активістами руху за колективізацію були Устим Добровольський, Мирін Балинський, Олексій Олексієв, Іван Письменський, Василь Журбенко, Ксень Кривий, Василь Бойко, Марія Парфенюк, Вустя Казнадій та інші. Створений колгосп називався «Плугатар».

Під час Голодомору 1932-1933 рр. у Роговій померло з голоду 400 душ.

У 30 роках ХХ ст. проводилась робота з неписьменністю. Великий вклад в цю справу внесла вчителька місцевої школи Костецька Анастасія Платонівна. У ці роки сільська церква була закрита.

Подальший мирний розвиток села був перерваний Великою Вітчизняною війною, з фронтів якої не повернулися сто двоє  рогівчан. Одні з них зустріли ворога ще на кордоні (Федір Гуля, Степан Однокінний, Іван Казнадій, другі – відстоювали Сталінград, Севастополь (Парфенюк Юхим, Гуля Іван), інші – проливали кров під Яссами( Тимофій Гаваза), полягли під самим Берліном (Парфенюк Андріян). Житель села Яків Кецкало був учасником параду  7 листопада 1941 р, а Федір Гуля брав участь в Параді Перемоги 24 червня 1945 р

На фронтах Другої Світової війни, у лавах Червонї армії, загинуло 102 рогівчан.

Під час Другої Світової війни значних боїв на території села не було. Але братська могила є, у ній покояться 14 невідомих воїнів Червоної армії із військових частин, що влітку 1941 року відступали до Зеленої Брами, що біля с.Підвисоке на Кіровоградщині. Уже після війни останки полеглих перенесли спільну братську могилу, а 9 травня 1956 року тут відкрили пам’ятник, на постаменті якого висічені слова: «Вічна слава героям Великої Вітчизняної війни, полеглим за свободу и незалежність нашої Батьківщини».

У післявоєнні роки колгосп носив ім’я Леніна, а очолював його Гуренко. Працювала семирічна школа, був сільський клуб. У 1958 році колгоспи сіл Рогова та Острівець були об’єднанні в один колгосп під назвою «Дружба». Першим його керівником став колишній офіцер Роман  Безруков, направлений компартією «піднімати сільське господарство». Згодом господарством керували І.Крученко, Г.Осадчий.

Із 1967 року колгосп (на багато років) очолив  Василь  Миронович  Тихонюк. 

У січні 1968 року відкрилися двері нової школи на 250 місць, яку впродовж останніх 25 років очолювала Юрченко Лариса Володимирівна.

40 років очолював Рогівський фельдшерський пункт Смульський Олександр Афанасійович.

На початку 70 рр. ХХ ст. береги річки Ятрань з’єднав новий красень-міст - замість старенького, дерев’яного, який заливала вода під час весняних повеней.

Багато років старанно працювали у рогівському колгоспі агроном Петро Савович Парфенюк, керуючий Сава Васильович  Парфенюк, бригадир тракторної бригади Василь Ксенофонтович Кецкало, бригадир механізованої ланки буряководів Гера Володимир Пилипович; комбайнери Клименко Анатолій Германович, Циганчук Микола Панфилович, Гаваза Микола Тимофійович (нагороджений орденом «Знак пошани»), Гуцалюк Микола Степанович; механізатори Гуцалюк Тимофій Іванович, Гуцалюк Василь Павлович, Кривий Іван Петрович, Парфенюк Михайло Юхимович,  Парокінний Ігор Лаврович,  Письменсткий  Гаврило Іванович, Рудий Василь Іванович; водії Кирилюк  Григорій Трохимович (нагороджений орденом «Знак пошани»), Шпильовий Анатолій Миронович, Однокінний Дмитро Лукич; доярки Кецкало Марія Василівна, Руда Ганна  Никодимівна, Любенко Олена Мефодіївна, Циганчук Ніна Савівна; телятниці Гуцалюк Лідія Василівна,  Парфенюк Любов Петрівна, Слобідська Ольга Олексіївна (нагороджена орденом Знак пошани).

У 1989 році в Рогові було створено нове господарство на базі одного села – колгосп «Колос». Головою став місцевий житель з багаторічним досвідом роботи Добровольський Анатолій Устимович, бригадиром у рільництві – Циганчук Сергій Афанасійович, завгаражем – Однокінний Дмитро Лукич, бригадиром тракторної бригади працював Парфенюк Михайло Юхимович, тваринництво очолив – Парфенюк Юрій Дорофійович.

В 1992 році  колгосп «Колос» реорганізовано у КСПП «Колос».

У 2000 році КСПП «Колос» реорганізовано у СТОВ «Колос».

В 2001 році правонаступником СТОВ «Колос» став  Босецький Сергій Федорович , який  в 2006 році передав свої права ТОВ «Айова». Темп розвитку почав спадати. За господарством почали рости борги. Керівництво виявилось безсилим перед наростаючими труднощами. Керівництво ТОВ «Айова», не дбали за соціально-економічний розвиток села, не переймались зайнятістю населення, виплачувалась низька орендна плата за паї. Все це призвело до судових процесів та розірвання договорів оренди землі. з 2009 року  ТОВ «Айова» не веде господарської діяльності  на рогівських землях.

У 2012 році СТОВ «Колос» за рішенням господарського суду   ліквідовано.

В  листопаді 2009 року створено ПП «Рогова»,  яке орендує земельні паї жителів села Рогова по даний час,  директор - Д.Л.Однокінний. Дмитро Лукич - це господар, який дбає за село та його жителів і не стоїть осторонь вирішення будь-якого питання сьогодення. 

Частину землі обробляють одноосібники - 138 осіб. Також в селі господарську діяльність здійснюює фермерське господарство «Світанок», ФОП Слюсаренко М.С., ФОП Пахолюк Г.П., ФОП Гондюк А.Д.

Станом на 01.01.2018р. загальна площа землі в адмінмежах Рогівської сільської ради - 1833,3  га, з них у межах села - 205,8 га, за межами села - 1627,5 га. Із загальної площі рілля складає 1564,5 га.

За роки державної незалежності України  колишні трудівники КСПП «Колос» отримали Державні акти на право приватної власності на землю сільськогосподарського призначення для товарного виробництва. Земельна частка (пай) в середньому складає - 2,68 га. У 2008 році  працівникам соціальної сфери передано у власність 98,3 га із  земель запасу та резерву сільської ради.

Із 1990 року функціонує Рогівська сільська рада, яку очолила Кочубій Наталія Іванівна.

З березня  1990 року по жовтель 1992 року головою сільської ради працював  Нестор Михайлович Кецкало.

Із жовтня 1992 по вересень 1998 року головою сільської ради була Альховська Надія Іванівна.

З грудня 1998 року по січень 2001 року сільську раду очолив Тихонюк Володимир Васильович.

З березня  2001 року по березень 2002 року сільським головою працював Зарудняк Сеогій Олександрович.

З квітня  2002року  по листопад 2020 року очолювала  сільську раду Литвинюк  Людмила Дмитрівна. В жовтні 2020 року вибори проходили на новій територіальній основі. Село Рогова увійшло до Бабанської об’єднаної територіальної громади. Старостою с. Рогова призначено Литвинюк Людмилу Дмитрівну.

У селі  Рогова за рахунок сільського бюджету та спонсорської допомоги орендарів ПП «Рогова» та ФГ «Світанок» виконано роботи по соціально-економічному розвитку села. Зокрема, проведено реконструкцію мереж вуличного освітлення, відремонтовано фельдшерський пункт, частково відремонтовано сільські дороги, міст, проведено поточні ремонти в сільському клубі та бібліотеці, придбано для закладів культури комп’ютерну техніку (ноутбук), встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору, встановлено бетонний паркан на сільському кладовищі, побудовано ритуальну площадку,  облаштовано зал для ритуальних обідів. Для забезпечення безпеки жителів села встановлено відеонагляд біля закладів соціальної сфери та центральної дороги. У центрі села встановлено погруддя Т.Г.Шевченку, закладено парк, висаджено біля 200 дерев та кущів.

Нині в с.Рогова функціонують сільська рада, фельдшерський пункт, сільський  клуб, бібліотека, поштове відділення зв’язку, 2 заклади торгівлі. Проте складна демографічна ситуація призвела до закриття Рогівського навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів. На даний час у селі проживає 52 дітей від 0 до 17 років. Учнів підвозить новий шкільний автобус до Дубівського та Перегонівського  НВК І-ІІІ ступенів.

В селі діяла православна церква Московського патріархату, знищена пізніше і перебудована на шкільне приміщення, згодом в сільський клуб. В 2000 році проведено реконструкцію будівлі та Богослужіння у сільській церкві було відновлено.        

Станом на 1 січня 2021 року в с. Рогова проживає 360 жителів.