A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Бабанська громада
Черкаська область, Уманський район

Коржова Слобода

 

Історія села Коржова Слобода

Село Коржова Слобода розташоване за 35 кмвід районного центру,  площею94,3 га ,налічується111дворів в якихпроживає 179чоловік. Село утворилось у 1810 році. У легендах селян ,які переходили з уст в уста назва села пішлавід пана Коржовського , який проживав в с.Коржова , а в Слобідкунапрявляв людей працювати.Люди залишались ,починали створюватисім”ї , так і утворилось село Коржова Слобода.

У 1890 році в селі проживало 733 особи. Головнимзаняттям селян булоземлеробство.

У 1920 році утвердилась радянська влада, хоча ще кілька років виловлювали рештки різних партизанських загонів та банд, та поступово відновлювався мир. 

У колишніх маєтках поміщиків – Руденко,Півторак, Казанюк, Голобів, Жовтобрюх  та на їх землях була організована комуна, яка згодом стане колгоспом імені Котовського . Членами комуни були найбідніші мешканці села, а також різноманітні переселенці.

Біля села Коржова Слобода були розташовані хутори де проживали заможні селяни, один із них це - Бойко Василь, якого розкуркулили та відібрали нажите тривалою, важкою хліборобською працею і  вигнали із сім’єю з хати, його зробили «ворогом народу».   У 1938 році його репресували та розстріляли, а сім’я залишилася жити в чужих людей. На той час по селі було репресовано 6 осіб – Бондар Прокіп Петрович, Дещиця Трохим Якович, Бойко Василь, Берендій Ярема, Ткачук Михтодь, Юшман Костянтин.

Насильницькою колективізацією більшовицький уряд по суті оголосив війну селянам. У них відбирали землю, коней, худобу, реманент, господарські будівлі і,  навіть житло. Загалом, як розповідали старі люди, було розкуркулено 19 хазяїв.

На початку та на весні 1933 року село годувалося котами, собаками, пацюками, лободою, бруньками дерев. Люди від голоду божеволіли, траплялися випадки людоїдства.

Ось що згадував нині вже покійний уродженець села Стеценко Митрофан: « в голодовку 33 року я на підводі щодня об’їжджав село збираючи живих та неживих людей, яких звозив в одну яму, яка знаходилась за селом, за кожну людину давали хліб».

Зі слів старожилів спробували скласти списки жертв цієї війни – голодомору. Людська пам'ять зберегла лише 69 осіб хоча їх було набагато більше.

У 1930 році в селі було створено колгосп імені Котовського. Керівниками даного колгоспу були: Снопко Федір, Грабовенко Федір, Грабовенко Килина та Товстюк Мирон Йосипович.

У 1934 році було побудовано семирічну школу та  комору, яка стоїть по даний час.

Наступним випробуванням для селян стала Друга світова війна. Ця війна отримала назву – Велика Вітчизняна.

Майже все чоловіче населення пішло на фронт. Та сили були не рівними. Вже з вересня 1941 року фашисти окупували село Коржова Слобода. До березня 1944 року вони тут верховодили. Що правда, волю окупаційної влади на місцях здебільшого виконували староста, якого обирала громада, і поліцаї,  який видавав своїх односельчан німецьким окупантам.

Було відомо факти боротьби коржслобідчан із загарбниками в тилу.

Жителька села Шпак Марфа Петрівна підібравши двох військових, після падіння літака, рятувала їм життя, але Грабовенко Тимко доніс німецькій владі про те, що вона їх переховує та лікує. Після того їх було розстріляно та сільськими людьми поховано в садку біля її хати. У 1950 роках було здійснено перепоховання , в центрі села, у братську могилу. Більше 67 односельців не повернулись з фронтів Великої Вітчизняної війни, імена, яких навічно закарбовані на камені братської могили.

У березні 1944 року село Коржова Слобода було звільнено від німецьких окупантів.

У 1956 – 1960 роках  було побудовано сільський клуб, магазин, фельдшерський пункт, ферму, дитячий садок.

В селі Коржова Слобода в колгоспі Котовського на той час було створено чотири рільничих бригади в кожній бригаді було по 4 – 6 ланок, створено молочнотоварну ферму, яка складалася із восьми груп по двадцять корів та вирощували молодняк ВРХ, а також займалися вирощуванням птиці ( курей, гусей ).

У 1961 році колгосп імені Котовського було приєднано до текучанського колгоспу «Україна», керівниками, якого були – Діхтярук Яків, Онуфрієнко В’ячеслав Костянтинович, Школенко Іван Дмитрович. Після з’єднання людям нашого села покращились умови проживання, почали виплачувати гідну заробітну плату. Село почало відроджуватись. У 1966 році – побудовано електролінію.

До 1972 року працювала семирічна сільська школа, директором якої був Демський Йосип Назарович. З 1973 року діти почали відвідувати Текучанську середню школу.

У 1980 році при виконанні інтернаціонального обов’язку загинув односельчанин, капітан – Хміль Олексій Іванович. В пам’ять про нього поставлені пам’ятні знаки: поле імені Хміля О.І, та вулиця імені Хміля О.І.

У 1986-1987 роках було збудовано десять будинків для молодих сімей, які працювали в колгоспі, а також було проведено капітальний ремонт сільського клубу.

У 1988 році побудовано асфальтовані дороги по селу Коржова Слобода на вулиці Хміля, Садовій, Польовій, провулку Перемоги. Обкладено облицювальною плиткою сільський клуб, фельдшерський пункт, дитячий садок, побудовано нову автобусну зупинку та лазню.

За заслуги перед Батьківщиною 6 осібнагороджено орденами Слави та Трудового Червоно Прапора : Мельничук В.Й., Мельничук О.Й. ,Стеценко В.П. ,Слизька В.Г. ,Джуплій І.М., Грабовенко М.М.

Повернення самостійності селу Коржова Слобода у 1991 році припало на часи самостійної України.

В березні 1991 року колгосп села Коржова Слобода став знову самостійним господарством під назвою « 8 Березня », яке спеціалізувалось на тваринництві та вирощуванні зернових і технічних культур, керівниками якого були: Стеценко Володимир Пантелеймонович, Волошин Микола Павлович.

У липні 1991 року – утворено сільську раду, яку очолювали: Слизький Володимир Іванович, Розборський Іван Михайлович.

У 1992 році було проведено повну реконструкцію електромереж по селу.

У 1994-1996 роках було проведено реорганізацію колгоспу та розпаювання земель. З20 березня 2000 року господарством керує Кобець Любов Іванівна .

З 2003 року по листопад 2020 року сільським головою була – Джуплій Світлана Василівна.

У 2011 року проведено реконструкцію вуличного освітлення протяжністю шість кілометрів по всій території села.

На даний час на території села знаходиться ТОВ «Весна» - керівник

Кобець Любов Іванівна, фермерське господарство «Земляни» - керівник Михайловин Віктор Лівонович , фермерське господарство «Ніко 2» - керівник Поплавський Микола Вікторович ,ФОП «Реміняка Валентин Валентинович , ФОП Реміняка Віталій Валентинович, які надають велику допомогу для вирішення питань соціально-економічного розвитку села.

приватний магазин – Реміняка Валентин Валентинович .

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь