Коржовий Кут

Село Коржовий Кут розташоване на межі двох річок: Ревухи та Ятрані. Перша назва села - Пилипи.

До 1824р. село з населенням 30 селянських дворів належало Олександру Потоцькому. У 1830-1831 рр., після невдалого Польського повстання, у якому активну участь брав Олександр, землі конфіскували, належали потім пану Бурковському, далі – Миколі Омільчевському.

У 1900 р. село було перейменовано на Корж-Кут, проживало 709 осіб. Основним зняттям місцевих жителів було землеробство. У селі діяли православна церква, церковно-парафіяльна школа, сільський банк, цегельний завод, водяний млин та дві кузні. На території бувшої церкви зберігся пам’ятник поміщиці Ірині Володимирівні Баранецькій, встановлений 1912 року.

2 серпня 1941 року гітлерівці вдерлися в село Коржовий Кут. Невелика група воїнів прийняла бій. В братській могилі захоронено 12 невідомих солдат. 10 березня 1944 року воїни 4-ої Гвардійської армії визволили село. В боях за рідну Батьківщину віддали своє життя 72 жителі.

В після воєнний період жителі займалися відбудовою села та сільським господарством. У  1964 році збудовано комору та нову школу, але через деякий час школу було закрито, а в приміщенні було створено  сільський клуб, що діє і нині.

Сьогодні село Коржовий Кут є одним із найменших в Уманському районі, але мальовничим та унікальним. Відоме завдяки пам’ятці природи «Долина Миколи Чудотворця» де є камінь з відбитками людських ніг. Місцеві жителі вірять, що сліди дуже схожі на відбиток стопи Божої Матері. Багато туристів їдуть побачити це диво, а також насолодитися дивовижною місцевістю та природою села.

Нині в селі працюють фельдшерський пункт, клуб, бібліотека, заклад торгівлі.

Село Коржовий Кут - майже непомітна крапка на карті України, що може стати одним із найцікавіших і найперспективніших туристичних об’єктів.

Місцевим жителям є що розповісти про своє село. А чудові краєвиди дають великі перспективи розвитку сільського зеленого туризму.